Ukraine

COVID у ромських поселеннях – це не лише проблема ромів, це головний біль держави – голова громади

Представники ромської національної меншини виявилися серед найбільш вразливих і незахищених груп під час поширення коронавірусу. Про це йдеться у соціологічних дослідженнях, звітах міжнародних правозахисних організацій та відомостях від керівників ромських організацій. З якими складнощами зустрілися роми в період пандемії, і як можна розв’язати ці проблеми?

Даних щодо кількості уражених коронавірусною інфекцією серед представників ромських громад немає, кажуть у цих організаціях. Наразі відсутня точна інформація й взагалі щодо чисельності цієї національної меншини в Україні. За даними офіційного перепису 2001 року, в Україні живе 47,6 тисяч ромів. Однак, за іншими оцінками, їхня кількість удвічі, а то й уп’ятеро більша. Це пояснюється тим, що значна частина ромів не мають документів, відтак ніде офіційно не зареєстровані, або ж через ймовірну дискримінацію вони не бажають визнавати свою національну належність.

Недоступність товарів першої необхідності, безробіття і відсутність доступу до медицини – соцопитування

Після запровадження березневого карантину переважна більшість (90%) представників ромських громад чули про нього, а 70 % з них були дуже стурбовані через поширення коронавірусу. Такі дані соціологічного дослідження, яке проводилося на замовлення міжнародного фонду «Відродження» у Закарпатській, Харківській, Львівській, Одеській та інших областях.

86% респондентів стверджували, що знають, куди можна звернутися для консультації у випадку, якщо відчують симптоми хвороби, проте лише кожен четвертий із опитаних зазначив, що підписав декларацію із сімейним лікарем, відтак, решта, очевидно, є обмеженою у своїх правах на отримання медичної допомоги.

Найбільш негативні зміни, які відчули на собі роми в період поширення коронавірусу, стосувалися погіршення їхніх соціально-економічних умов.

53% респондентів вважали, що їхній доступ до базових продуктів харчування значно або трохи погіршився, 39% відчули погіршення доступу до гігієнічних засобів, а 34% – до ліків.

Три чверті респондентів скаржилися на безробіття. Лише в 24% ромських родин були ті, хто мав роботу. Причому 70% опитаних стверджували, що представники їхньої родини втратили роботу під час карантину.

Результати соцопитування показали, що маски і антисептики і досі залишаються малодоступними захисними засобами для більшості ромських родин, які перебувають у складних життєвих обставинах. А складнощі з працевлаштуванням для ромів пов’язані, на думку експертів, з упередженим ставленням до них з боку суспільства. Це створює перешкоди у пошуку будь-якого підробітку в часи пандемії.

Ромська громада Ужгорода, Закарпаття, квітень 2020 року
Ромська громада Ужгорода, Закарпаття, квітень 2020 року

Що найбільше потрібне ромам під час пандемії:

– Маски та антисептики;

– Продукти харчування і засобами захисту для незаможних родин і людей похилого віку;

– Інформація про коронавірус і чіткі приписи, що робити у разі виявлення симптомів хвороби;

– Роз’яснювальна робота із представниками ромської громади про те, як уникати інфікування.

Відсутність документів, дефіцит інформації й вороже ставлення суспільства – звіт моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

Під час поширення коронавірусної інфекції найбільш обмеженими в правах на здоров’я, роботу, освіту та достатній рівень життя виявилися жителі ромських поселень.

Жінки та чоловіки, які не мають документів, що посвідчують особу, або реєстрації постійного місця проживання, не могли підписати угоди з сімейними лікарями, до яких слід у першу чергу звертатися у разі підозри на наявність COVID-19, йдеться у звіті моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Міжнародні правозахисники наголошують, що їм відомі випадки, коли «швидкі» відмовлялися їздити до ромських родин у деяких випадках через упереджене ставлення до них працівників цих бригад. Також траплялося, що медичні працівники використовували формулювання «належить до ромської національності» у внутрішній документації стосовно індивідуальних медичних записів пацієнтів. Водночас, практики застосування таких формулювань щодо інших меншин не існує, мовиться у звіті.

Відсутність документів, що характерно для цілих сімей, призводить до того, що роми позбавлені можливості доступу до формальної зайнятості, а також пенсій та соціального забезпечення, зокрема, допомоги по безробіттю, допомоги малозабезпеченим сім’ям і допомоги сім’ям із дітьми, зазначають правозахисники.

Ще одна з найгостріших проблем, яка актуалізувалась під час пандемії, це регулярний доступ до чистої води. Неможливість дотримуватися гігієни сприяє поширенню інфекції серед представників цієї національної меншини.

Як зауважують правозахисники, основними джерелами інформації про COVID для ромів є телебачення, онлайн-медіа і соціальні мережі. Органи влади, на їхню думку, надають недостатньо інформації мовою, зрозумілою ромам, і у доступній їм формі.

Пам’ятка МОЗ про коронавірус, написана на влашському (волоському) діалекті ромської мови
Пам’ятка МОЗ про коронавірус, написана на влашському (волоському) діалекті ромської мови

На початку спалаху пандемії декілька ромських організацій зібрали достовірну інформацію, переклали її ромською та іншими мовами, якими говорять роми, та розповсюджують її у громадах, переважно через соціальні мережі.

На тлі незадовільних соціально-економічних умов і проблем з доступом до медицини представники ромської громади потерпають від зростання кількості випадків дискримінаційного характеру.

Як зауважують правозахисники, неприпустимою була заява міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, який у квітні під час апаратної наради висловився за те, щоб вивезти тамтешніх ромів з міста до Закарпатської області через порушення ними умов карантину.

Слова мера викликали обурення серед голів ромських громад, правозахисників і з боку Уповноваженого з прав людини. Щоправда, згодом міський голова перепросив за свої слова, проте не визнав, що його висловлювання мали дискримінаційний характер.

Суспільна упередженість, дискримінації та безкарність за злочини на етнічному ґрунті призводить до того, що на фоні поширення епідемії роми можуть стати об’єктом «мови ворожнечі» (будь-яка комунікація в усній, письмовій або поведінковій формі, яка має ворожий характер або використовує зневажливі чи дискримінаційні формулювання стосовно особи за ознакою її релігійної, національної чи етнічної приналежності – ред.)

Які кроки пропонують владі міжнародні правозахисники, щоб усунути негативний вплив пандемії:

– Докласти зусиль для розблокування джерел доходів ромських громад;

– Розробити плани економічного і соціального захисту ромів, враховуючи їхні потреби;

– Забезпечити доставку гуманітарної допомоги до громад;

– Забезпечити представникам ромських поселень доступ до медицини, незалежно від того, чи мають вони документи;

– Підготувати та поширити інструкції про заходи профілактики коронавірусу доступними для ромів мовами.

Мирослав Горват: «Коронавірус лише загострив соціально-економічні та правові проблеми ромських громад»

Закарпаття – один з регіонів, де проживає найбільша кількість ромського населення в Україні. За офіційними даними, ромська громада цієї області налічує 14 тисяч люднй. Найчисельніші поселення сконцентровані у Мукачевому, а також у Виноградівському, Берегівському та Ужгородському районах. Коронавірус серед ромів має свою специфіку, зауважує голова об’єднання ромів Ужгорода, депутат міської ради Мирослав Горват. За його словами, через велику кількість жителів у ромських громадах поширення інфекції відбувається в кілька разів швидше, ніж серед іншого населення.

Мирослав Горват
Мирослав Горват

Умови проживання ромів на Закарпатті катастрофічні: немає газу, світла, води

– Статистики щодо кількості хворих по області серед ромів ми не ведемо. Минулого місяця по Ужгороду ми нарахували 8 осіб. Зараз може бути вдвічі більше, це лише по одному місту.

До цього обліку потрапляють лише ті, хто лежать в лікарні, або з діагнозом перебувають вдома. Я сам хворів на коронавірус.

Ситуація ускладнюється тим, що багато хто з ромів не може дозволити собі лікування, оскільки воно дуже дороге. А умови проживання ромів на Закарпатті катастрофічні: немає газу, світла, води. Страждають багато дітей, вони хворіють на пневмонії, не відвідують школи. З того часу, як у наших школах скасували харчування, батьки відмовляються відправляти туди дітей.

– Чого найбільше бракує ромській громаді на Закарпатті?

Якщо півроку тому люди могли поїхати закордон, то після запровадження обмежень через коронавірус, вони лишаються дома, в своїй господарствах, полишені сам на сам

– Якщо говорити про Мукачево чи про Ужгород, тут ситуація краща. Якщо брати угорськомовні віддалені села у Берегівському або Мукачевському районах, то там бачимо масове безробіття. Там зубожіють.

На мою думку, ніколи раніше не було стільки злиднів, як зараз.

Якщо півроку тому люди могли поїхати закордон, то після запровадження обмежень через коронавірус, вони лишаються дома, в своїй господарствах, полишені сам на сам. Важка картина з питною водою, добре, якщо є можливість пробурити свердловину чи викопати криницю. Дуже багато хвороб, які є в ромських поселеннях, викликані через відсутність чистої води.

​– Чи мають роми можливість скористатися медичними послугами?

В ромських громадах мають працювати волонтери, посередники, так звані медіатори, які знають про проблеми ромів і можуть донести їх до органів місцевої влади

– Не в кожному селі є амбулаторія. Роми важко йдуть до лікарів. Коли я востаннє брав участь у засіданні комісії міськради по ковіду, то ситуація виглядала критичною. Не лише відсутність документів є перешкодою для ромів потрапити до шпиталю. Якраз не це є такою проблемою, як те, що медики відмовляються працювати у ромських поселеннях, коли бачать умови, в яких живуть люди.

Є висока смертність серед дітей, багато хворіють на туберкульоз. Зараз чомусь про це не прийнято говорити, хоча раніше ми проводили дослідження, робили державні і міжнародні проєкти. Цим, в першу чергу, має цікавитися держава.

В ромських громадах мають працювати волонтери, посередники, так звані медіатори, які знають про проблеми ромів і можуть донести їх до органів місцевої влади.

Якщо говорити про сусідню Словаччину, то там держава зайняла професіоналів, які проводять серед ромів тестування на коронавірус. Не роми мають займатися своїми проблемами, а держава. Будь-яка хвороба в ромському поселенні поширюється і на решту суспільства. Роми відвідують вокзали, дитячі садочки, магазини, базари, будь-яка інфекція передається дуже швидко. Ковід лише загострив всі болючі соціальні, економічні, освітні, правові проблеми, з якими живуть роми в Україні.

Читайте ще:

Словаччина тестує усе населення на коронавірус, щоб запобігти локдауну: як це роблять та які результати

Всередині «червоної зони»: репортаж із «коронавірусної» лікарні на Одещині​

Football news:

Brandt was not close to joining Arsenal. Borussia will not let him go in the winter
Pogba to discuss contract extension with Manchester United: I'm going to talk to the club. I want to win
Manchester United defender Tuanzebe was subjected to racist abuse after the defeat to Sheffield United
Barca's acting president refuses to buy the player
Atletico defender Perez could move to Cadiz. He's on loan in Granada
Rio Ferdinand: Manchester United were gloomy and at times lifeless against Sheffield Wednesday. Instability is not something that wins the Premier League
The rotor is signed goalkeeper Khabarovsk SKA Obukhov. He has 7 games to zero in the season of the FNL