Учителям не підвищать зарплату наступного року, бо грошей немає. І зараз уже не говорять про обіцяні президентом 4 тис. доларів. Бодай цьогорічні зарплати закрити, щоб не заходити з боргами в наступний рік. Але як це зробити, коли в бюджеті бракує 3 млрд доларів, щоб дожити до кінця року. Економісти вже побачили порожню державну скарбницю. Там ледь зводять кінці з кінцями. Звідти йдуть гроші на зарплати, пенсії та інші виплати. До речі, міністр фінансів підтвердив, що фінансування деяких програм держава вже припинила.

Врятувати ситуацію могли б гроші Міжнародного валютного фонду. Утім, давати їх Україні не квапляться. Але урядовці запевняють: вони мають план, як вийти з бюджетної кризи. Наскільки він реалістичний? Чи таки популістичний? І українці залишаться без зарплат? Про тонкощі бюджетного процесу – у сюжеті "Підсумків тижня".

Знову ні з чим. Учителі обурені, в уряді розводять руками. Вже офіційно: запланованого підвищення
зарплат освітянам не бачити раніше 2022-го. Кабмін скасував, бо зайвих грошей не мають.

"Це вкотре показало, що освіта ну дуже далеко не є пріоритетом в країні. Зарплата вчителя нині


мізерна", – розповів директор ліцею "Львівський", учитель історії Андрій Закалюк.

Із 2021-го найменший посадовий оклад педагога мав становити 3 прожиткових мінімуми, а це близько 7 тис. грн. Нині ця сума становить 4800 грн. Таке підвищення запровадив ще уряд Гройсмана. На популізм попередників нарікає нинішня влада.

"Чи не в 4 рази постановили збільшити заробітні плати вчителям, не маючи жодного ресурсу в бюджеті ані на 19-й, ані на 20-й рік. Ця постанова була ухвалена абсолютно безпідставно та популістично", – зазначив голова комітету ВР з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетманцев.

Про не менш популістичну обіцянку вчителі нагадують президенту. 4 тис. доларів зарплати освітянам

той обіцяв перед виборами. Рахували з командою. Нині урядовцям не до сміху нині урядовцям. За місяць до 2021-го заледве дописали його кошторис. Рахували довго, бо після першого читання економісти та політики в один голос заявили, що цифри нереальні.

"Очевидно, що бюджет був роздутий, очевидно, його було в принципі важко виконати, це в принципі безвідповідально було розробляти", – пояснив економість Павло Кухта.

Заходилися переписувати. Як краще, радилися з Міжнародним валютним фондом. Його грошима урядовці планували латати дірки в цьогорічному кошторисі. Траншів чекали на осінь. Але через конституційну кризу та підірване антикорупційне законодавство кредитори не квапляться. Мали й зауваження до бюджету, мовляв, занадто оптимістичний.

Кабінет Міністрів України
Кабінет Міністрів України5 канал / Час. Підсумки тижня

"МВФ хоче бачити збалансований бюджет, це який можна виконати, він має бути реалістичним як за доходами, так і за витратами", – зазначила нардепка від "Слуги народу" Олена Шуляк.

Після тижня складних переговорів головні показники вдалося погодити з міжнародними партнерами, кажуть у Мінфіні.

"Ми дійшли згоди щодо проекту бюджету на 2021 рік, ми фактично узгодили основні параметри", – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Претензій було декілька. Перша – роздутий дефіцит бюджету. В урядовому фінальному варіанті цифру знизили на 24 млрд. Нині дірка становитиме 236 млрд. Тож дефіцит зменшився до 5,5% від ВВП.

"Я вважаю, що це є позитивно, бо ми не збільшуємо борг, не перекладаємо його на плечі наступних поколінь", – зазначив Гетманцев.

"Цю діру, вони кажуть, дивіться, ви зараз її не закриваєте, тим більше не закриєте наступного року", – уточнив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

Дефіцит скоротили за рахунок збільшення доходів – держава планує заробити на 21 млрд грн більше. Здебільшого на податках та платі за ліцензії азартних ігор. Водночас на 3 млрд скоротили
видатки.

"Для нас принциповим було те, щоб всі видатки були підтверджені реальними доходами. Тут немає
місця надутим або прихованим доходам", – пояснив Марченко.

"Усі оті зайві доходи, які вони намалювали на папері, звичайно, вони це зрізали", – додав Железняк.

Державний бюджет України
Державний бюджет України5 канал / Час. Підсумки тижня

Домовлялися й щодо підвищення мінімальної зарплати. Ще влітку президент пообіцяв: із 1 січня 2021-го з нинішніх 5 вона зросте до 6 тис. Ще 500 грн мали додати в липні, але після погоджень з МВФ дорогу для бюджету ідею змушені відкласти. І до 6500 мінімалка підвищиться лише через рік – у грудні. Втім, таке стрімке підвищення необґрунтоване, пояснюють економісти, бо за президентський популізм платитимуть із наших податків.

"Це радше таке податкове навантаження й регуляторне на малий і середній бізнес", – уточнив Кухта.

"Це ж обіцянка президента, треба виконувати, те, що це немає жодної економічної логіки і вбиває бізнес, напевно, він не прорахував. Кожен із нас заплатить більш ніж 500 грн податків", – зазначив Железняк.

Президентських ідей побільшало. Днями Володимир Зеленський пообіцяв: бізнесменам, які постраждали від карантину, держава компенсує по 8 тис. грн.

"Це буде сума, пропорційна часу так званого простою, у розмірі до 8 тис. грн на одного працівника", – заявив він.

Така президентська програма підтримки бізнесу бюджету коштуватиме понад 12 млрд. Де ж брати гроші?

"Коли ми говоримо про реалістичність таких ініціатив, хотілося б побачити компенсатори закладені в бюджет 2021-го року", – наголосив член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

"Що таке 8 тис., якщо людина втрачає 50? Це неспіврозмірні суми. Важливо, щоб такі заяви були обґрунтовані аналізом", – уточнила нардепка від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна.

"Я не вірю, що державі навіть вдасться виплатити ці 8 тис. грн. Це буде чергова обіцянка на його особистому контролі, й на цьому все завершиться", – наголосив Железняк.

Залишки є на рахунку коронавірусного фонду. Братимуть звідти, кажуть у "Слузі народу".

Коронавірусна лікарня в Києві
Коронавірусна лікарня в Києві5 канал / Час. Підсумки тижня

"Це дійсно болюче рішення для бюджету, як сказав президент, перерозподілимо із COVID-фонду", – зазначив Гетманцев.

Без коронавірусного фонду буде бюджет 2021-го. Гроші на боротьбу з коронавірусом розподілили між відомствами. Попри всі фінансові труднощі, не скоротили видатки на Офіс президента, хоч і обіцяли. 2 млрд плюс – Офісу генпрокурора. Ще 6 – додали на соцекономрозвиток регіонів. Уперше за роки війни не зросло фінансування Міноборони – залишають, як і 2020-го. Більше на 4 млрд заклали на Міністерство охорони здоров'я, але рівно стільки ж забрали в Міносвіти.

"Цей бюджет залишається бюджетом можливостей для розвитку і промисловості, і для малого, і середнього бізнесу", – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Під куполом проєкт бюджету з'явиться вже наступного тижня. Але до 1 грудня, як передбачає закон, розглянути не встигають. А от траншу від МВФ до Нового Року чекати не варто, прогнозують економісти.

"Наші кредитори навряд чи повірять нашим великим сльозам", – зазначив Пендзин.

"Цього все ще недостатньо, щоб виконати умови МВФ, як мінімум треба ще відновити дію антикорупційного законодавства, яке скасував КСУ, й, можливо, перезапустити судову реформу", – уточнив Кухта.

"Це може розблокувати нам отримання коштів від Світового банку, від Європейського Союзу, це значно полегшить ситуацію для країни прямо зараз", – наголосила керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки Дарина Марчак.

Ну а поки що в країні бюджетна криза, Держказна під ручним управлінням. Більше тижня як держава припинила виплати за незахищеними статтями, грошей немає. Міністр підтверджує: фінансування зупинили, та не повністю.

"Є затримки, складнощі … І ми думаємо, як закрити цей місяць, як фінансувати наступний. Значна сума коштів до цього часу нам не надійшла. Мова про більш як 3 млрд доларів США, які були закладені у нас у бюджеті", – зазначив Марченко.

"Треба чесно сказати, що держава не може профінансувати 100 млрд видатків, не треба вводити в оману, що ми якось переб'ємося", – додала Южаніна.

Переб'ємося заощадженнями на захищені видатки, а це пенсії, зарплати та державні борги – їх платитимуть. Без фінансування до кінця року залишаються капітальні ремонти та будівництва, зокрема, доріг. Щоб надолужити дефіцитні мільярди, лунала пропозиція включити друкарський станок. Утім, як пояснюють експерти, багато наштампувати не вдасться, бо зі збільшенням валюти зросте й інфляція, а за її показником пильно стежать у МВФ.

"Підвищення інфляції означає, що з'їдаються наші з вами реальні доходи, маючи, наприклад, 100


грн, ми можемо на них сьогодні купити як на 100 грн, а через пів року – як на 80", – пояснила Марчак.

У новий рік влада заходить із мільярдними нестачами у цьогорічному бюджеті. Хоча з оптимістичним зменшеним дефіцитом на 2021-й. Закривати борги уряд сподівається доларовими кредитами, насамперед від МВФ. Але нині співпраця під питанням, поки Україна не врегулює конституційну кризу та не ухвалить відкоригований Фондом кошторис із не надто зручними для влади цифрами, виконання яких теж під питанням, бо країна сьогодні на порозі локдауну.

Ірина Сисак, Сергій Клименко, Сергій Новіков, "Час. Підсумки тижня"