logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo logo
star Bookmark: Tag Tag Tag Tag Tag
Ukraine

Під Києвом люди живуть на "фекальній міні". Чим це загрожує і хто заробляє золоті статки на лайні

Під столицею роками закладали бактеріологічну бомбу, і коли вона перетвориться в якусь епідемію від дизентерії до холери не знає ніхто.

Під боком Києва закладено бактеріологічну бомбу, яка збільшується і збільшується в масштабах, бо це комусь вигідно. Поки люди цим дихають, а можливо, і п'ють хтось заробляє на лайні золоті статки, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Село Мала Олександрівка можна знайти по відразливому смороду. Воно лишень за 10 кілометрів від Києва, поряд з ним - 8-смугова бориспільська траса, яка з’єднує столицю з аеропортом та сходом. І чудовий ліс - мав би бути. Бо мало хто знає, що ця місцевість поряд із 5-мільйонним мегаполісом – це гігантська фекальна міна. Вибух якої невідворотно наближається.

Мешканці скаржаться, що вночі сморід стоїть нестерпний, особливо у спеку. Вода з колодязів також забруднена.

Справа в тому, що у 70-80-х роках для потреб тваринницького комплексу в сусідній Великій Олександрівці побудували два забетоновані басейни, куди йшли нечистоти з ферми. Потім його очищали.

Уже чисту воду з басейнів використовували для зрошування полів. Але ферма давно збанкрутувала. Очисний комплекс розікрали. І хтось додумався перетворити ці басейни в місце зливу всіх вигрібних ям із сусідніх сіл. Звичайно, без жодної очистки. Бетонні озера фекалій швидко заповнили до країв. Місцева влада нічого кращого не придумала, як викопати поруч яри.

"Потім з цих штучно викопаних ям вони перекачують у яр в лісі, прямо в ліс. Це все порушення екологічного законодавтва. Це порушення всього, що може бути", - каже Андрій Карпенко, депутат великоолександрівської сільради.

Фекалії дісталися аж до будинків людей Малої Олександрівки, що межують із лісом. У селі люди щодня користуються і споживають воду зі свердловин та криниць. Але чи можна ту рідину назвати питною водою. І чи не загрожує українцям якась заразна пошесть.

У таке важко повірити: у 21 столітті поруч зі столицею європейської держави штучні каналізаційні озера. Розміри вимірюються гектарами лісу - все залито нечистотами.

"Ці фекалії, цей аміак пють мешканці, в яких будинки за 50-70 метрів звідси. Величезна кількість захворювань”, - додає Карпенко. Місцеві кажуть, що онкологія тут - звичне явище.

Село Мала Олександрівка належить до сільради сусіднього села Велика Олександрівка, у підпорядкуванні якого і перебуває комунальне підприємтсво що опікується відстійниками. А точніше бере гроші за право злити сюди чергову цистерну з асенізаторної машини.

"Сюди їдуть асенізатори з Гори, Петрівського - це сусідні села. З Борисполя навіть. Чому вони сюди їдуть? Тому що сюди можна зливатися м’яко кажучи безкоштовно і за готівку”, - пояснили в великоолександрівській сільраді.

За словами депутата, її не вигідно вирішувати керівництву великоолександрівської сільської ради, голові Галині Шевченко, тому що ця яма – це грошова яма. "Це чорна готівка, яка виличаючи кубометри фекалій і людського здоров’я, людських сльоз, це кошти , які осідають у них в кишенях. Вони не хочуть вирішувати цю проблему”, - каже він.

За викачування 4 кубів з вигрібної ями люди платять 400 гривень. Щоби злити цей об’єм сюди - підприємець платить 60 гривень. 20 на автовитрати і 300 гривень чистого навару в кишеню.

Підприємство щороку отримує два мільйони гривень - це офіційно. Бо скільки сюди приїздить машин без договорів і платить готівкою - важко сказати.

"Ці кошти вони дерибаняться, розкрадаються. Громада їх не бачить. На сьогоднішній день воно дотаційне”, - пояснює Карпенко.

Як розповідає місцева мешканка, у селі є такий депутат – Роман Кислий. Йому належить 4 асенізаторних машини. Звичайно, його бізнес закінчиться, якщо проблема вирішиться. Цього депутата Кислого, за словами місцевого, не раз ловили, коли його машини зливали нечистоти просто в ліс.

Іще дивніше, що головний радикал країни Олег Ляшко не з’явився тут із вилами, бо розкішний маєток його коханої Росіти стоїть на другій лінії. Вона також дихає цим повітрям.

ВідеоЖиття на фекальній міні: переповнені відстійники затопили гектари лісу біля Києва

Під боком столиці закладено бактеріологічну бомбу, яка все збільшується в масштабах, бо це комусь вигідно. Поки люди цим дихають, а, можливо, і п'ють, хтось заробляє на лайні золоті статки. Бо про біду місцевих селян знають усі чиновники, але нічого не роблять, - чому, ТСН.Тиждень намагався довідатись.    

Життя на фекальній міні: переповнені відстійники затопили гектари лісу біля Києва

Поговорити з головою сільради Галиною Шевченко виявилося дуже складним завданням. У сільраді її не знайшли, бо та на лікарняному. Виявляється, нещодавно частина депутатів висловили їй недовіру.

Іще цікавіше - Бориспільський суд уже незабаром має оголосити рішення щодо хабаря, який вона пропонувала місцевому депутату, аби той мовчав про розкрадання на асфальтуванні доріг. Дорогі столичні адвокати допомагають їй упоратися з цією проблемою.

Живе Галина Шевченко у закритому котеджному містечку за Великою Олександрівкою - у пречудовому будинку за 5 кілометрів від відстійників. Тут пахне половими квітами, а вода, напевно, не тхне людськими відходами. Напроситися в гості на каву не вийшло. Не бере Галина й слухавку.

Цей будинок, як і значна частина нерухомості навколо записана на її дочку та родичів. Сама Галина з 2001 року обіймає тільки державні посади. На ній безліч кримінальних проваджень.

Місцеві жартують: якщо продати частину статків її сім’ї - можна побудувати каналізацію до Києва.

 "Там об’єм переповнений, вживалися бориспільською райдержадміністрацією, проходили наради в Київській обласній адміністрації, тут були наради щодо вирішення цієї екологічної наче проблеми. Не наче, а дійсно екологічної проблеми, тому що там ліс пошкоджений, іде в ґрунтові води, в подальшому хворіють можуть захворювання виникнути. Ліс всихає", - розповіла Оксана Черниш, головний спеціаліст відділу агропромислового розвитку та екології бориспільської райдержадміністрації.

На цих нарадах за багато років знайшли два варіанти – найреальніший із них - від Малої Олександрівки протягнути до Києва колектор. Це лише 18 кілометрів. Але заважає бюрократія.

3 місяці тому жителі Олександрівки просили приїхати представника екологічної інспекції. Як пояснив Олексій Пономарчук заступник держекологічної інспекції столичного округу, такий виїзд має погодити Міністерство.

За його словами дозвіл все ще не отримано, матеріали повернуті на доопрацювання Він сподівається, що погодження отримають найближчим часом.

Він каже, що тільки-но отримають погодження, відразу виїдуть на місце. Інакше ні. А лиш після цього може статися заборона на скидання нечистот і нарахування збитків. А може й не статися.

Дмитро Стириченко, заступник директора з питань водопостачання та водовідведення стверджує, що раніше усі підприємці з асенізаторами зливали нечистоти навколо, саме тому вирішили зорганізувати всіх в одному місці. Тут наполягають, що основна частина фекалій тече по трубах із сіл, тому заборона асенізаторів нічого не дасть.

Також лабораторія з’ясувала, яку рідину споживають жителі з берегів цього фекального озера. У зразках із чотирьох подвір’їв виявили цілі колонії коліформ - це специфічна група бактерій, які живуть лише в посліді теплокровних тварин. Ці мікроорганізми хвороботворні й однозначно доводять, місцеву Н2О варто вважати радше розчином лайна, ніж питною водою. Та окрім цього лабораторія відзначила високу концентрацію ентерококів. Зазвичай при виявленні цієї бактерії закривають навіть водоймища в місцях відпочинку, де українці просто купаються. А тут її вживають щоденно тисячі людей.

По суті під Києвом роками закладали бактеріологічну бомбу, і коли вона перетвориться в якусь епідемію від дизентерії до холери не знає ніхто. І тоді це перестане бути проблемою кількох сіл. Будь-який спалах у столиці загрожує поширенням усій державі. Чи не найогидніше тут навіть не запах нечистот, а корупційний сморід. Бо на цьому морі лайна статки заробляє ціла вертикаль чиновників. Одні зливають, інші не помічають, а треті все це прикривають. 

Нагадаємо, на околицях Харкова у річці Уди масово гине риба. Падаллю вкрилися береги, а сморід розноситься на сотні метрів. Тисячі карасів, краснопірок і щук  вручну комунальники зібрати не можуть, а тому залучили важку техніку.

Сергій Гальченко, Андрій Марченко, Андрій Вєтошкін, Роман Пацьора.

All rights and copyright belongs to author:
Themes
ICO