Ukraine

Призначення нового глави НБУ: восени прискориться інфляція й ослабне гривня

З призначенням Кирила Шевченка, Національний банк України почне більш тісно співпрацювати з урядом, президентом і парламентом. Восени у країні прискориться інфляція, а гривня ослабне до 28-30 за долар. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Експерт назвав міфом заяви про те, що після призначення Кирила Шевченка, Нацбанк втратить незалежність. Аналітик нагадав, що в Україні практично ніколи не було повністю незалежних глав регулятора, «питання лише в тому, від кого саме вони залежать». В якості прикладу економіст навів Валерію Гонтареву, яка свого часу заявила, що є людиною президента, і якщо він скаже їй подати у відставку, то вона це зробить.

Головним оціночним критерієм роботи Олексій Кущ вважає те, наскільки Нацбанк працює в руслі економічної політики Кабінету міністрів, чи опонує їй.

Олексій Кущ

економіст, фінансовий аналітик

«Головне у тому, чи працює Національний банк в єдиній зв’язці з урядом, реалізовує його економічну політику, чи фрондує їй – виступає у ролі такого собі монетарного опозиціонера. Призначення Кирила Шевченка свідчить не про те, що Нацбанк був незалежним, а став залежним, а просто про зміну векторів залежності. Якщо раніше вектори залежності формувалися переважно ззовні – на керівництво Нацбанку мав прямий вплив МВФ, у правлінні регулятора було кілька безпосередніх його ставлеників, – то зараз цей вектор залежності буде змінюватися на внутрішній. Тобто, НБУ почне більш тісно співпрацювати з урядом, президентом і парламентом»

Експерт припустив, що Нацбанк може бути повністю незалежним, але якщо при цьому він реалізує помилкову стратегію, то це дуже погано для країни. Важливим критерієм оцінки, аналітик назвав саме політику, яку здійснює регулятор.

«Навіть якщо уявити, що НБУ незалежний, але він реалізує абсолютно помилкову стратегію, то гріш ціна такій незалежності. Якщо Нацбанк в якихось своїх діях, здійснює координацію з урядом, зокрема і через Раду з фінансової стабільності, створену за попередньої влади, то в такому випадку і ця стратегія правильна, вона спрямована на подолання кризи, і на розвиток економіки. У такому випадку, немає нічого страшного від часткового ослаблення цієї абстрактної і абсолютної незалежності Нацбанку»

— Олексій Кущ,

економіст, фінансовий аналітик

Олексій Кущ навів два порівняльних приклади політики регулятора – модель 2008 року і модель 2014-2015 років. Він нагадав, що у першому випадку, Нацбанком керували люди з макроекономічним мисленням, з певною стратегією розвитку країни у банківській системі, умовно кажучи «монетарщики». І той «цінник», який заплатила українська економіка за кризу в 2009 році, був значно меншим «цінника», який країна заплатила у 2014-2015.

«Очевидно, що передумови кризи були різні. У першому випадку – це глобальна криза, в другому – військовий конфлікт і внутрішня дестабілізація. Тим не менше, криза в економіці, як градусник, який вимірює температуру тіла і хворобливий стан людини, точно також ступінь економічної кризи вимірюється своєрідним «градусником» у вигляді темпів падіння ВВП. Ми бачимо, що в 2009 році ВВП впав до 15%, приблизно до тих же 15-16% економіка скоротилася і в 2014-2015 роках. Тобто, якщо виходити з цієї умовної «температури» кризи, масштаби проблем можна було порівняти»

— Олексій Кущ,

економіст, фінансовий аналітик

Водночас, зазначив економіст, результати в макроекономічних індикаторах і ситуації у банківській системі, в обидва періоди кризи, кардинально відрізнялися.

«У першому випадку, в 2009 році, інфляція становила 12%, а девальвація – від 5 до 8%. Практично вся банківська система була збережена за винятком декількох банків, які були успішно докапіталізовані державою. Однак у другому випадку (2014-2015), інфляція за два роки склала близько 70%, девальвація з 8 до 30%, а понад 100 банків збанкрутували. Населення і бізнес втратили сотні мільярдів гривень. Держава витратила на рефінансування і докапіталізацію Фонду гарантування вкладів фізосіб також понад 100 млрд гривень. Загальні сумарні втрати від цієї банківської кризи склали 36% ВВП»

— Олексій Кущ,

економіст, фінансовий аналітик

Експерт зазначив, що ці два «цінники» демонструють, як реагують на кризу на посаді керівників Нацбанку монетарщики і комерційні банкіри. На думку аналітика, всі біди так званих «реформ» в НБУ полягають у тому, що після Володимира Стельмаха, у керівництві регулятора «спостерігається своєрідне засилля комерційних банкірів», і, «на жаль, ця тактика триває і зараз».

Олексій Кущ вважає, що Кирило Шевченко стане більш зручним менеджером для уряду, а Нацбанк – більш лояльним виконавцем вимог Кабміну. Експерт прогнозує прискорення інфляції восени цього року. На його думку, галопуючої інфляції наразі очікувати не слід, але інфляція розженеться до 7-8%, а у 2021-му році – можливо до 10%. Водночас, валютний курс може девальвувати до коридору 28-30 гривень за долар.

Аналізуючи можливу реакцію на призначення нового керівника НБУ з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших західних кредиторів, аналітик зазначив, що «восени на владу можуть очікувати сюрпризи».

«На мою думку, призначення главою Нацбанку Кирила Шевченка – це своєрідна хитрість влади. З одного боку, вони хотіли призначити лояльну людину, якою можна керувати, а з іншого – вони не хотіли псувати відносини з МВФ, тому розглядали Шевченка, як своєрідну компромісну фігуру. З одного боку, він завжди був досить лояльним до влади, ніколи не виявляв якоїсь особливої ​​незалежності, ніколи не займав якихось жорстких принципових позицій. Тобто, завжди був дуже пластичною і зручною людиною. Але з іншого боку, будучи главою «Укргазбанку», Шевченко мав дуже великий досвід співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, такими, як Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, та інші. Тож влада думала, що таким призначенням вона, умовно кажучи, «вбиває двох зайців»: отримує лояльну для себе людину на чолі Нацбанку і водночас, не псує остаточно відносини з МВФ. Однак я думаю, що і в першому, і в другому випадках, на владу можуть очікувати певні сюрпризи. І вони проявляться вже ближче до осені»

— Олексій Кущ,

економіст, фінансовий аналітик

Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада призначила новим главою Національного банку України Кирила Шевченка. Його кандидатуру підтримали 332 народних депутати.

У 2009-му Шевченко працював радником тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У 2010-му році став співзасновником «Терра Банк». До осені 2014 року Шевченко також був радником голови правління «Ощадбанку», в 2015-му – став головою правління «Укргазбанку».

1 липня Яків Смолій подав заяву про відставку з посади глави Національного банку України. Причиною він назвав політичний тиск на НБУ. 3 липня Верховна Рада відправила Смолія у відставку.

14 липня президент Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою. Після розмови глава держави пообіцяв, що Нацбанк очолить «незалежний технократ».

Георгієва закликала Зеленського не втручатися у справи Нацбанку і дотримуватися обґрунтованої грошово-кредитної та фінансової політики.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що призначенням Кирила Шевченка президент Володимир Зеленський обрав шлях залежного Національного банку. На його думку, «з трьох варіантів – поганого, страшного і смішного, – президент обрав найкращий».

Детальніше про те, хто такий Кирило Шевченко і яким буде курс регулятора після зміни керівництва, читайте в авторському матеріалі Марії Гелюх.

Football news:

Thomas Tuchel: If both legs were intact, you could have seen my 40-meter sprint
PSG saved Tuchel's pet: Choupo-moting got everyone for free, managed not to score from a centimetre, and now pulled Paris to the semi-finals of the Champions League
Gian Piero Gasperini: The worst part is that we were so close. I can only thank the guys
Neymar was the player of the match Atalanta-PSG. He gave an assist
ПС PSG suffered through the entire quarter-final and turned it over in 149 seconds. Lifted the Italian curse and went so far in the Champions League for the first time in 25 years
ПС PSG's pain was transformed into happiness: in three minutes, the suffering stars turned into celebrating kings
The club from Italy won't win the Champions League for the 10th year in a row. This is an anti-record