Ukraine

Звуки кістяної флейти для глухих

Тато приходить нечасто. Мама – частіше, і я не люблю, коли вона приходить, тому що, як правило, вона попереджає про якісь прийдешні неприємності. А тато приходить просто в гості. Я не маю жодного сумніву в тому, що він справді літає між світами, і що у мої сни приходить його жива душа. Він це робив і раніше, коли ще жив у нашому, матеріальному світі – умів літати.

Бо писати те, що він писав, — українську міфологію, — могла людина, здатна зазирнути за вирій. Бути дорослою дитиною, здатною дивуватися, здатною мріяти, здатною бачити минуле і майбутнє – міг тільки той, хто знав набагато більше, аніж усі ми, смертні.

За кілька місяців до його смерті до мене підійшла Роксолана, моя донька, котра тоді ще жила із нами, а її кімната сусідувала з дідовою, і сказала: «Мама, дідусь сьогодні розмовляв із бабусею. Він їй сказав, що вже скоро приїде і питав, чи купити їй тоненької нарізки «докторської», як вона любить».

І я вірю, що він таки розмовляв тоді з мамою, яка вже майже рік була на небі. За пару тижнів його не стало.

Вже коли він лежав, — такий змалілий, як дванадцятирічний хлопчик, у цьому постійному гулі антипролежневого матрацу, я почула, що він щось говорить. Я зайшла в його кімнату. Він по пам’яті комусь розповідав свої міфи.

«На початку була пітьма — вічна й безмежна. Ні землі, ні неба, ні Сонця. Тільки — морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І — куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Наймудріші волхви Оріани казали так: «Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно летіло і у Вічність». А Заратустра потому вже додав: «Воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити Новий Світ».

Він говорив це спокійно, виразно, без запинки, як читав. Я заніміла, тому що у ті дні тато взагалі вже практично перестав говорити. Я тихенько підійшла, торкнулася його худої, як в дитини, руки, і розридалася, бо зрозуміла, що мій тато вже теж летить дорогою у вічність.

Дуже шкода, що в наші сутінкові часи, коли на марші войовниче невігластво та ідіократія, бачення мого батька про Україну викликає глум і регіт. Так, очевидно, іржали неандертальці над своїм одноплемінником, коли той змайстрував із кістки перший музичний інструмент в історії людства — кістяну флейту — і заграв на ній…

Але я знаю, що тато ніколи б не образився на наших сьогоднішній неандертальців – він би просто м’яко спробував переконати їх, наводячи сотні фактів, доводів і аргументів. Щосуботи, усе своє життя, тато йшов до читальної зали ЦНБ – Центральної наукової бібліотеки , де читав і занотовував сотні томів наукової літератури, виданої по всьому світу.

Сьогодні в мого тата день народження.
Я — як і тато – безнадійна оптимістка й вірю, що коли-небудь українці припинять глузувати із самих себе і сприймуть той факт, що наша Україна – древня, благодатна і свята країна – у що твердо вірив мій тато і все життя присвятив утвердженню цих такий беззаперечних, на його погляд, істин.

Галя Плачинда,
за фото вдячна Ксенії СЕРГЕЄВІЙ

Football news:

Zinedine Zidane: if the referee gives a penalty, it means it is a penalty
Lizard on the criticism of VAR: In Real life, they don't pay attention to conversations outside the team
Real need to score 5 points in 3 rounds to win La Liga
Gasperini about the 1/4 final of the Champions League: the Match with Juventus is an imitation of the games with PSG
Courtois played 18 dry games in the La Liga season. Real's record is one game away
Real Madrid won the 8th victory in a row and does not miss 5 matches
There was hardly any contact, and even outside the penalty area. Ex-member of Barca's Board of Directors about real's penalty