Минулого тижня Reuters опублікував результати розслідування, в якому зазначається, що деякі особи, пов’язані з Росією намагалися маніпулювати громадською думкою німців, налаштовуючи її вороже по відношенню до України під час, в деяких випадках успішних, демонстрацій за зняття санкцій з Москви та із закликами припинити підтримувати Київ. Reuters ідентифікував мережу, в яку входило небагато людей, але які дуже добре вжилися в онлайн спільноти або в маленькі групи ультраправих, що піддаються впливу проросійської риторики.
Номер один у цьому списку — Макс Шлунд (справжнє ім’я Ростислав Цлюк), колишній агент російської авіації, що переїхав до Німеччини близько десяти років тому. Шлунд вірогідно їздив до Росії на заходи, де був присутній Путін. Його “відрядження” оплачувала підсанкційна зараз компанія. Він також засвітився в так званих самопроголошених республіках ДРН та ЛНР. На початку січня Шлунд разом з іншим фігурантом — Андрієм Харковським організував в Кельні антиукраїнську демонстрпацію, в якій взяло участь близько двох тисяч осіб.
Інші особи, ідентифіковані німецькою владою, про яких також йдеться в розслідуванні Reuters — мають схожий профіль. Це люди часто пов’язані з Росією або російськими компаніями не лише ідеологією, а й біографією. Вони почуваються як риба у воді в німецьких ультраправих спільнотах, як на онлайн платформах, так і всередині менш організованих груп активістів.
В такій країні як Німеччина, де поліція (правоцентрична в тому числі) вирізняється своїм радикальним небажанням вести діслог з ультраправими, де громадська думка поширюється швидше, ніж в будь-якій іншій країні, особливо щодо тем, які стосуються антифашизму і захисту демократії — зв’язок між ворожим ставленням до України і ультраправими набуває особливого значення.
В грудні німецька поліція провела масштабну операцію, під час якої було здійснено більш, ніж сто п’ятдесят обшуків в одинадцяти різних Länder, адміністративних районах, заарештовано двадцять п’ять людей, вилучено зброю, документи і матеріали пропаганди.
Всі фігуранти операції входили до організації під назвою Reichsbürger (“Громадяни Рейху”). За фактом — це нелегальна організація ультраправих, яка не маючи на те необхідних інструментів прагнула вчинити державний переворот з метою повернення передреспубліканського порядку, на основі посібника Кайзера. Вони планували напад на Bundestag та вбивство канцлера Олафа Шольца. Очолює групу Генріх XIII Ройс — нащадок аристократичної сім’ї з Тюрингії, який й досі володіє певними фінансами та впливом.
Окрім своєї поганої внутрішньої організації, в очі кидається також співзвучна з проросійськими агентами та чисельними маленькими групами ультраправих риторика. Згідно з ідеології цих груп — Федеральна Республіка Німеччина — це не що інше як держава-васал США і Заходу, яка “притлумлює” справжній дух німецького народу. Як бачимо, ці тези, хоч і адаптовані до сучасних реалій, тим не менше дуже схожі на ті, що просувались (народним) рухом völkisch сто років тому, а також націонал-соціалізмом (за яким всі ці рухи ностальгують в більшій чи меншій мірі) і згідно з якими сучасність і міжнародне право обмежують історичну і політичну спрямованість Німеччини.
В країні, в якій з часу закінчення війни і до сьогодні увага таких політичних рухів була прикута до тем особистої свободи і до розмежування приватної сфери та контролю з боку держави — пандемія дала новий поштовх до теорій змови для тих верств населення, які апріорі не сприймали ультраправих.
Відповідно до даних поліції, організація Reichsbürger налічувала дві тисячі учасників до пандемії Коронавірусу, на сьогодні ж вона налічує двадцять одну тисячу учасників. Обмеження, які ввели у зв’язку з пандемією Коронавірусу, підживили риторику цих груп щодо контролю ФРН над громадянами, які розгледіли за цим контролем певний “світовий порядок”, схожа ситуація розвивалася і в інших країнах.
Невипадково на допомогу антинауковим рухам долучилися ультраправі у спільній боротьбі проти обмежувальних заходів щодо розповсюдження Ковіду. Вся ця риторика співала в унісон з теоріями змов, які на той час ширилися в США, саме у Німеччині, навідміну від інших європейських країн, знаходиться найбільша кількість прихильників групи QAnon — джерело розповсюдження маячні про те, що світом управляє сатанинська секта на чолі з Джо Байденом і Папою Франциском.
Схожість між антизахідною риторикою, антимодернізмом і делегітимізацією інституту Держави пояснює гібридну спорідненість між ультраправими націоналістами і проросійським агентами. Оскільки йдеться про групи, які просувають схожі тези, то їхню співпрацю неможливо не помітити. Крім того, одні й ті ж люди беруть участь у більшості заходів.
Якщо ж проросійським персонажам вигідно використовувати ультраправих в якості рупорів для критики уряду аби провокувати антиукраїнські настрої, то варто зазначити, що публіка, до якої вони звертаються, вже має досить підготовлений ґрунт, куди падають підготовлені зерна. Не варто забувати й про небезпечний для громадського порядку спектр антидержавних аргументів та теорій змов, який може мобілізувати опозицію закордоном.
Війна в Україні дала можливість іноземним агентам натиснути на конкретні аргументи, такі як допомога Києву й економічні наслідки санкцій проти Росії, залучивши до обговорення тих людей, які швидше за все і не думали прислуховуватися до чуток, що пандемія була організована сатанинською сектою.
На сьогоднішній день ці групи представляли меншість у німецькому суспільстві. Це підтверджують і результати виборів й опитування щодо дій німецького уряду (який саме декілька днів тому разом з іншими європейськими країнами прийняв рішення щодо відправки нової допомоги і танків Києву). Але в такій країні як Німеччина, яка має історичні відносини з Москвою через свій Ostpolitik, ці групи представляють серйозну загрозу маніпуляцмї громадською думкою, з можливими наслідками для всього європейського простору.
Переклад Катерини Коваленко