Ви вже бачили на початку програми, як стихія нищить природу і як вбивають її люди. І тоді ми говорили про повені, але літо, насамперед, – це період лісових пожеж.

Пригадуєте, як навесні горів Чорнобильський ліс? Вогонь знищив поміж іншого десь 30% туристичних локацій у Зоні відчуження. І от нині через пандемію коронавірусу – зона не може на повну ані відновити свої туристичні спроможності, ані подбати про протипожежну безпеку. Їй урізали фінансування цього року. І якщо з туризмом ми ще перетЕрпимо, то запобігти займанню сухого лісу не завадило б.чорноб

Наш Мирослав Солонар відвідав Зону відчуження і, як виявилося, на її території є лише чотири камери спостереження. І вони, звісно, не надсучасні.

Тож які шанси у Чорнобиля стати туристичною Меккою, чи бодай не спалахнути цього літа знову – дивіться далі.

"Це дуже дивно, перебувати у місці, де домінує природа. Усі ці помешкання раніше були заселені, але вже більше 30 років стоять пусткою", – говорить Йоганн, турист із Великої Британії.

Місце ядерної катастрофи, багатомільярдні закордонні інвестиції. Справжній магніт для іноземних туристів.

"Це такий маленький спойлер, ще нікому не казав. Скоро стартують велосипедні маршрути", – каже Ярослав Ємельяненко, голова асоціації чорнобильських туроператорів.

Лише торік мандрівники з усього світу привезли в Україну більше 3 мільярдів гривень.
Здавалось б, приголомшлива цифра отаких доходів завжди спонукатиме владу дбати про Зону відчуження.

Насамперед фінансово. Бо окрім радіаційної небезпеки в Чорнобилі є ще одна біда, яка також просто так не вирішується.

На ліквідацію однієї з найбільших пожеж в історії Чорнобиля відправили пів тисячі рятувальників, важку інженерну техніку та навіть авіацію.

Вадим Заяць, начальник караулу бородянської бригади №31, розповідає: "Працювали на межі своїх сил, і можливостей. Ця стихія – це страшно, це коли повністю на тебе іде хвиля вогню.

Цієї весни лісові пожежі знищили 67 тисяч гектарів Чорнобильських лісів. Державі було завдано збитків на суму понад 8 мільярдів гривень. Вогняна стихія вдарила по тамтешніх селах та туристичних місцях.

"Чорнобилький туризм потребує нових маршрутів, тому що частина згоріла. Більша частина тих локацій, в яких ми в багатоденних турах людей возили", – каже Ярослав Ємельяненко, голова асоціації чорнобильських туроператорів.

Та хоч як старалися вогнеборці, а туроператори не мріяли про туристичну Мекку, в кризовий період Зона відчуження залишилася без грошей. Їй раптово урізали фінансування на суму понад 250 мільйонів гривень.

Леся Василенко, членкиня комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, говорить: "В цих коштах, 256 мільйонах, якщо ми говоримо про цю програму, це програма, яка існувала ще до того, як почалися пожежі. Наприклад, там були кошти заплановані на розвиток інфраструктури, на розвиток доріг простіше кажучи, на відбудову мосту в Зоні відчуження".

Ці мільйони дозволили б поліпшити пожежну безпеку в зоні, адже відремонтованими шляхами бійці ДСНС змогли б швидше діставатися місць надзвичайної ситуації. Також гроші мали б піти на реставрацію уже існуючих об'єктів Чорнобиля, які щоразу бачать туристи. Але тепер цього не буде. Бо в Уряді вирішили цими коштами боротися з коронавірусом.

"Фінансування медицини зросте фактично у півтора рази", – сказав на засіданні Ради 13 квітня 2020 року прем'єр Денис Шмигаль.

Але Зона відчуження це те, що має фінансуватися завжди і без обмежень. Переконують у комітеті Верховної ради з питань екологічної політики. Бо Чорнобиль - це питання безпеки.

Про хронічне недофінансування Чорнобильської зони відчуження можна складати легенди, та переповідати онукам. Урізали бюджет Чорнобиля за останні 15 років тричі. Щоразу причини були різні. Від несприйняття Чорнобиля як туристичної зони до сподівання, що впаде манна з неба і знайдуться інвестори з грошима.

Державне агентство з управління зоною відчуження, яке опікується усім заповідником браку коштів нібито й не відчуває.

Андрій Пляцко, перший заступник голови Державного агенства з управління зоною відчуження, каже: "Ми ж розуміємо, що ми не одні в Україні. Всім потрібні гроші, і ну да, складна ситуація. Для нас головне, підтримання радіаційної безпеки, а на це гроші в нас є".

А от із підтримкою пожежної безпеки не все так солодко. Агентство ще планує шукати гроші на модернізацію пожежних водойм, які є в заповіднику. Оскільки рятувальникам часто доводиться їхати десятки кілометрів, щоб отримати воду для гасіння.

Андрій Пляцко, перший заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження, каже: "Ось ця система каналів, яка тут є, вона суха. Там води нема, і коли в мене горить щось ось тут, який Іванків, я поки з'їжджу туди, то вогонь буде під Мінськом".

Часом керівництву Чорнобильської зони вдається знайти благодійників, які зроблять добру справу. Наприклад, після потужних весняних пожеж в заповіднику з'явилася супер-камера-вогнеборець, яка за десять кілометрів може зафіксувати пожежу і передати картинку й сигнал на диспетчерський пост.

Євген Кирилюк, керівник служби охорони і захисту лісу в Зоні відчуження, говорить: "Ця камера, яка на даний час є, вона установлена на антені "Дуга", – це Чорнобиль-2. На висоті 150 метрів. Вона доволі таки далеко бачить. Ця камера до речі показує, що десь димить за зоною відчуження".

Такий сучасний гаджет поки лише один на увесь Чорнобильський ліс. Пристрій оснащений тепловізором і є дієвим способом запобігання вогняному лиху. Крім того, в зоні відчуження ще є чотири камери, які можуть стежити за місцевістю. Їх також подарували. Але нині вони застарілі і розташовані не так високо.

Євген Кирилюк, керівник служби охорони і захисту лісу в Зоні відчуження, каже: "Основні вишки, які ми для цього використовуємо, – це 35 метрові вишки".

Щоб оперативно гасити пожежу в державному агентстві з управління Зоною відчуження планують перекрити отакими тепловізорами увесь заповідник. І це звісно, якщо знайдуться благодійники. Бо попри обіцянки влади, допомагати Чорнобилю, на неї тут не надто розраховують.

Треба підтримувати Зону відчуження не на словах, переконує колишній мешканець Прип’яті Олександр Чераньов. Він один із останніх покинув Чорнобильську атомну станцію, на якій працював інженером.

Олександр Чераньов, колишній мешканець Прип'яті, говорить: "Дуже важливо, щоб люди приїжджали в цю зону і пам'ятали про те, що сталося 34 років тому".

Колишній атомник мріє, щоб його Чорнобиль перетворився з місця колишньої катастрофи на туристичний центр України. А для цього необхідно, щоб агентство з управління Зоною відчуження разом з Урядом переглянуло свій бюджет і врахували витрати на пожежну безпеку. Бо попереду, за свідченнями метеорологів, два літні місяці, коли найчастіше трапляються пожежі.

Мирослав Солонар, Валентин Стрельцов, Олексій Сопильняк та Микола Довгий, "Підсумки тижня"