Ukraine

Політична сковорідка Путіна: хто прибере цей політичний труп з гри?

Внутрішня ситуація у Росії– найбільш нестабільна за останні 10 років. Якщо Путіна обкласти червоними прапорцями, він стане зручною мішенню на заданому секторі обстрілу.

Внутрішня слабкість Кремля

Останнє десятиріччя виявилося найбільш агресивним у новітній історії РФ. Стартувало воно із "мюнхенської" промови Путіна, який оголосив Заходу нову холодну війну, і війни з Грузією. Далі були агресія проти України, авантюри у Сирії, розповзання по світу росіян-убивць із приватних військових компаній, погрози країнам Балтії і Казахстану, організація перевороту у Чорногорії, причетність до замовних убивств і терактів у Європі та Росії…

Усі ці злочини було би неможливими без санкції першої особи РФ. А тому їх варто розглядати як інструменти кремлівської державної політики.

Цими діями Кремль вирішує кілька завдань. За зовнішньою агресією він приховує внутрішню слабкість, шантажем і терором зберігаючи за собою статус опонента колективного Заходу.

Москва підживлює міф про сильну Росію, з якою світ мусить рахуватися. Насамперед цей "фастфуд" згодовується всередині країни.

Його внутрішнє споживання довгий час забезпечувало Путіну політичний спокій. Однак в умовах економічної стагнації, схоже, що у російському суспільстві забракло "шлункового соку"…

Путін самознищується

Треба зважити, що тези "мюнхенської" промови писалися в умовах високих цін на нафту і вуглеводні, значних фінансових резервів РФ і її стратегічного паритету з Заходом. Це дозволяло Путіну розраховувати на успіх його майбутніх авантюр. Втім, ситуація змінилася.

Сьогодні Путін опонує Заходу на тлі коронакризи, падіння ринку енергоносіїв, розореного Фонду національного добробуту РФ, перевищення державного боргу над ліквідними резервами, в умовах болючих санкцій за агресію проти України. Наразі вартість його авантюр – завелика для РФ. Вони виснажують її, позбавляючи міцності.

Кремль надривається економічно на тлі санкцій за Україну і Сирію. І він впритул наблизився до політичної дискваліфікації, так би мовити, за сукупністю "досягнень". Найбільш вагомі з них – військові злочини в Україні, отруєння родини Скрипалів, показовий відстріл ворогів Путіна в Австрії та Німеччині, сирійські гастролі "вагнерівської трупи"...

Крайньої своєї геополітичної оборудки – ймовірної анексії Білорусі, Кремль дістався не у кращій формі. Внутрішня ситуація у РФ – найбільш нестабільна за останні 10 років. Економічна та соціальна кризи настільки суспільно відчутні, що не згладжуються безвідмовними раніше PR-проєктами із загарбання сусідніх територій. Російська спільнота, що донедавна "на ура" сприймала військові злочини свого "фюрера" у Грузії та Україні, виявилася байдужою до "білоруського сіквела". Адже втомилася від Путіна і його одноманітних "звитяг", змарнілих на тлі економічних втрат.

Білоруський кейс, якщо Путін наважиться його розіграти стане його геополітичним "Титаніком". Який із задоволенням топитимуть світове співтовариство, білоруська "площа" та російські бунти.

Путін між Навальним та протестним рухом

Кремль і так хитає вже від розпочатих гібридних й відкритих агресій. Вони активізують офіційну і позасистемну опозицію в РФ і загалом – протестний рух. Імовірно, у Кремлі прораховують наближення своїх "майданів", намагаючись фізично зачистити потенційних вуличних лідерів.

Саме так варто розцінювати отруєння спецслужбами РФ Олексія Навального, яке відбулося 20 серпня, напередодні місцевих виборів. Цинічність цього злочину свідчить, що йдеться саме про акт державного тероризму, а не "самодіяльність" феодалів путінської вертикалі. Адже використання бойової речовини "Новачок" є маркером особистої участі Путіна у процесі.

Такими самими маркерами були і попередні теракти, коли агенти із ГРУ ГШ отруїли "Новачком" у Великій Британії колишнього розвідника Скрипаля, його доньку та випадкових громадян цієї країни. Вони ж пригостили ним і болгарського бізнесмена Гєбрєва, який займався збройним бізнесом з Україною.

Ці та інші випадки свідчать про порушення Кремлем межі, за якою – наруга над міжнародним правом та суверенітетом інших країн. Спроби тероризувати світ свідчать про втрату Путіним внутрішньої підтримки і панічний страх протестів у регіонах РФ.

Очевидно, що Путін не зупиниться із власної волі. Показове застосування "Новачка" та відверте блюзнірство Кремля у відповідь на стурбованість міжнародного співтовариства демонструє, що для РФ – це прийнятні політичні інструменти. Так само, як і активізація військових навчань за тематикою застосування хімічної та біологічної зброї в рамках підготовки до широкомасштабної війни.

Як зупинити путінський терор?

Кремль вчисту програв світу економічну конкуренцію, тож надалі лише гратиме м'язами, натискаючи на болючі точки опонентів. Якщо колективний Захід відступить, Путін вважатиме свою стратегію ефективною і застосує ще сильніший терор проти "слабкого Заходу". А це – нові гібридні війни, насилля, кібератаки, втручання у вибори, маніпуляції і пропаганда проти країн НАТО, насамперед США, Великобританії, Німеччини та Франції.

Путін зайде надто далеко, якщо чекати, поки внутрішні протестні хвилі знесуть з верхів'я його політичний "труп". Потрібно системно розжарювати під Путіним політичну сковорідку.

Необхідні жорсткі заходи світового співтовариства із стримування та протидії політиці державного тероризму РФ. Із залученням міжнародних організацій, зокрема ООН та НАТО. Надзвичайно ефективними є посилення коаліційних дій з міжнародної ізоляції РФ, зокрема адресні санкції, заходи юридичного характеру, у тому числі – міжнародні трибунали. Гарантією ефективності цих заходів стане координація, багаторівневість, зокрема у протистоянні інформаційним війнам Кремля, та обов'язковість виконання.

PS. Якщо Путіна обкласти червоними прапорцями, він стане зручною мішенню на заданому секторі обстрілу. Він опиниться у ролі терориста, якого 20 років тому сам обіцяв віднайти у "сартире" і "замочіть". А потрапивши за двері цього ексклюзивного винаходу російської інженерної думки, у нього постане єдине запитання: хто і коли його "каналізує" остаточно. Це може бути як сила російських протестів, так і рука колективного Заходу, якщо той втомиться від кремлівських збиткувань.

Football news:

Hans-Dieter flick: I Hope Alaba will sign a contract with Bayern. Our club is one of the best in the world
Diego Maradona: Messi gave Barca everything, brought them to the top. He was not treated the way he deserved
Federico Chiesa: I hope to leave my mark in Juve. We will achieve great results
The Coach Of Benfica: I don't want us to look like the current Barcelona, it has nothing
Guardiola on returning to Barca: I'm happy at Manchester City. I hope to stay here
Fabinho will not play with West ham due to injury
Ronald Koeman: Maradona was the best in his time. Now the best Messi