Ukraine

Що всередині Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»?

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» – це той самий проєкт, який містить в собі, зокрема, і російські гроші. І хоча до нього долучилися українські меценати, вчені, громадські і культурні діячі, наповнення і концепція комплексу викликала і продовжує викликати чимало суперечок, критики, а також історій, які в самому Центрі називають наклепом і міфами. 23 вересня пройшла презентація діяльності Меморіального центру і Радіо Свобода побувало на цьому заході.

Практично все, що було представлено увазі журналістів і гостей, вже є на сайті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Це і архівні кадри, і об’ємні моделі місцевості та ландшафту, й імена загиблих, які вдалося підтвердити, і історії тих, хто вижив, та тих, хто рятував євреїв від знищення у воєнні та післявоєнні часи.

На сайті можна знайти інформацію про склад різноманітних рад: громадську, наукову, наглядову, а ще має з’явитися художня та архітектурна ради.

Ради створюють заради залучення суспільства, зазначають керівники центру, і додають, що критиків теж готові почути і долучити їхні ідеї за посередництвом цих рад, до яких входять відомі діячі культури, вчені, історики та дослідники трагедії Бабиного Яру.

«В Україні офіційно визнані 4 геноциди: два, які вчинив Сталін, і два, які чинив Гітлер. Останнє – це Голокост і вбивство ромів, а сталінські – це Голодомор і депортація кримських татар. Всі ці особливості потребують від нас дуже специфічно вписати пам’ять про Голокост в український наратив, а передовсім в українську ідентичність. І це є найбільш складна і найбільш важлива проблема, яку ми маємо вирішувати під час створення цього музею», – зазначив директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич.

29 вересня Меморіальний центр планує представити інсталяції та серію проєктів на території Бабиного Яру. До кінця року – художню концепцію комплексу, а далі вже працювати над будівництвом і створенням музею – його хочуть завершити до 2025 року.

Фінансування

Проєкт розрахований на 100-150 мільйонів доларів і це кошти меценатів.

Минулого року фінансували роботи три російські бізнесмени, близькі до Кремля, Михайло Фрідман, Павло Фукс та Герман Хан разом з українським олігархом Віктором Пінчуком. Це відбувалося у пропорції 50 на 50, як зазначають організатори.

Цього року меценатів вже 6: із них троє – українських, двоє – Росія\Ізраїль, як зазначено на сайті, і один зі США.

«В нас додався Рональд Лаудер, додався Володимир Кличко, відповідно більше 50% – це фінансування від громадян України, близько 15% – це Штати, а решта – це Хан і Фрідман», ­– повідомив на презентації Макс Яковер, генеральний директор Меморіального центру.

Наступного року фонд центру планує залучити ще більше меценатів і оголосити про краудфандінг.

Проєкти Меморіального центру

Серед проєктів як наукові, так і цифрові, культурні та освітні проєкти. Їх понад десять.

Проєкт «Імена», наприклад, збирає список жертв трагедії Бабиного Яру і має на меті виявити невідомі досі прізвища. На сьогодні їхня база даних складає вже близько 19 тисяч імен. На сайті проєкту можна перевірити імена своїх рідних, або додати, якщо його там немає.

Проєкт «Бабин Яр.Контекст» ­– це робота українського режисера Сергія Лозниці над документальним фільмом.

Є проєкти щодо документування подій того часу, а є такі, які спонукають до активності та дискусій.

Серед тих проєктів, які вже можна буде побачити на території Бабиного Яру в цьому році 29 вересня, аудіовізуальна інсталяція та проєкт «Погляд в минуле».

Аудіовізуальна інсталяція проведе відвідувача шляхом, вздовж якого будуть лунати голоси жертв трагедії Бабиного Яру, які розповідатимуть свої історії, або голоси свідків, яких вдалося записати. Голоси будуть звучати впродовж шляху з різних джерел, поступово змінюючись на пісні-молитви тих часів. За задумкою авторів, кожен відвідувач отримає різну аудіокартину, поки йде дорогою до фінальної інсталяції.

В кінці шляху на відвідувача чекатиме металевий дзеркальний диск із колонами, які прострілені кулями зі зброї того ж самого калібру, з якої здійснювали розстріли в Бабином Яру 79 років тому.

Понад 100 000 пострілів, як і кількість жертв цієї трагедії.

З металевих колон звучатиме музика, створена з імен загиблих. Для цього імена переклали на цифри, а цифри перевели в музику.

«Погляд в минуле» ­– це можливість зазирнути у кам'яні брили, в які вбудовані монокуляри із фотографіями. Таким чином можна побачити місцевість саме з тієї точки, з якої її фотографували німецькі пропагандисти під час розстрілів. Кам'яні брили розташовані на території Бабиного Яру.

Художня задумка

Художнім керівником Меморіального центру є російський режисер Ілля Хржановський. Ідеї проєктів належать йому, але їхня реалізація залежить від команд, які над ними працюють, тобто живуть вже своїм життям, розповідає в коментарі Радіо Свобода Ілля Хржановський.

Він отримав чимало негативу на свою адресу після виходу роботи «Дау», яку він знімав у Харкові. Вже після цього він долучився до роботи в Меморіальному центрі. На презентацію він прибув із Росії по робочій візі, пересувається Києвом із охороною.

В роботі над проєктами центру Голокосту його надихали ті проєкти, які стали символами, як єгипетські піраміди, наприклад, пояснює Хржановський. Своєю задачею бачить створення унікального місця, яке не має аналогів.

«Задача зробити щось, що не має аналогів, і що може стати новим типом простору, в якому розмова про минуле є актуальною і потрібною в теперішній час, а не місцем, куди відправляють школярів», – зазначив він.

Радіо Свобода запитало Іллю Хржановського, чи вплинула на його роботу в Меморіальному центрі критика, з якою він стикнувся раніше, зокрема і в Україні.

«Чутки та наклеп ніяк не впливають на тебе, крім того, що ти вимушений витрачати на це час. Звісно, я переживаю, що якісь листи проти мене чи проти центру підписували дуже поважні люди, які перебували, як мені здається, в середині міфів і чуток, а не в середині правди щодо того, що ми робимо», – зазначає він.

На початку вересня українські інтелектуали, які встали в опозицію до нового проєкту, опублікували листа до громадськості. Звернення підписали понад 160 українських євреїв, які сьогодні мешкають як в Україні, так і в Ізраїлі, Канаді, Нідерландах, Німеччині та інших країнах, зокрема, Галина Акерман, Марк Бєлорусець, Матвій Вайсберг, Карл Волох, Семен Глузман, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, рав Моше Колєснік, Віталій Нахманович, Олександр Пасхавер, Йоханан Петровський-Штерн, Анатолій Подольський, Віталій Портников, Сергій Тихий, Натан Хазін, Борис Херсонський, Ашер Йосеф Черкаський.

Ілля Хржановський називає маніпуляціями і чутками презентації, які були оприлюднені до його призначення на посаду художнього керівника центру. Зазначає, що вони не були концепціями, а лише приводами для обговорення. В них, зокрема, йшлося про начебто методи занурення відвідувачів у атмосферу часів розстрілів у Бабиному Яру через експерименти, запахи, звуки, тактильні відчуття.

Минулого року проєкт покинув нідерландський вчений, історик, дослідник нацизму Карел Беркхоф, який був автором історичного наративу музею, він назвав плани інвесторів створенням «Голокост-Діснейленда».

Ми запитали Іллю Хржановського, що він думає з цього приводу.

«Карел Беркхоф видатний вчений, історик, і він так само реагував на презентацію, яка була заявлена як концепт. Але якщо говорити про форму проєкту, куди він рухається, то так – він рухається в сторону оригінального проєкту, для цього мене і покликали. Я ж не будівник музеїв. Наглядова рада вирішила запросити мене і це займало багато місяців переговорів, бо передбачалося, що я, поєднуючи зусилля різних людей, зможу сформувати проєкт, який буде живим, іншим, нестандартним. Але нестандартних речей бояться, навколо них виникає багато розмов і чуток.

Художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський
Художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський

Представлені проєкти розпочали реалізовувати в кінці минулого року, зазначив Ілля Хржановський.

Про те, що художній керівник Меморіального центру вважатиме успіхом, він відповів так: «Що цей проєкт може жити і розвиватися, бути потрібним, незалежно від того, чи є я в ньому, чи немає. Що місце, яке буде зроблене, відвідують мільйони людей щорічно, тому що воно для них важливе і потрібне. Якщо це місце стане, а я вірю, що стане, таким прикладом, як можна працювати із пам’яттю, не ставлячи пам’ятників на кладовищі. Адже більшість музеїв, присвячених пам’яті, існують за принципом цвинтарних пам’ятників. Якщо це буде живе місце, яке поверне пам’ять і життя в якомусь сенсі тим, хто там загинув, то я буду вважати, що моє завдання вдалося».

Наразі тривають суперечки і щодо місця будівництва музею: в одних іудейських громадах наголошують, що це місце кладовища, на якому не можна будувати нічого, в центрі кажуть, що дослідили межі цвинтаря і будівництво, начебто, їх не зачіпає, тож їх підтримують в інших іудейських громадах.

Тим не менш, президент України Володимир Зеленський цього року схвалив проєкт на зустрічі з членами наглядової ради фонду, а керівник Офісу президента Андрій Єрмак мав, згідно з повідомленнями, очолити робочу групу з координації будівництва меморіалу «Бабин Яр» у Києві.

Football news:

Hans-Dieter flick: I Hope Alaba will sign a contract with Bayern. Our club is one of the best in the world
Diego Maradona: Messi gave Barca everything, brought them to the top. He was not treated the way he deserved
Federico Chiesa: I hope to leave my mark in Juve. We will achieve great results
The Coach Of Benfica: I don't want us to look like the current Barcelona, it has nothing
Guardiola on returning to Barca: I'm happy at Manchester City. I hope to stay here
Fabinho will not play with West ham due to injury
Ronald Koeman: Maradona was the best in his time. Now the best Messi